Хочу розповісти про крихітну кімнатці моєї 10-ти річної доньки. Чому крихітній? Тому що весь час доводиться вирішувати головоломку як розмістити 6 чоловік в 4-х кімнатній квартирі за умови, що кожен з 4 дітей хоче особистий простір-раз, батькам потрібна окрема спальня – два, і загальну кімнату ми теж хочемо – три, перепланування не планується – чотири. Ось такі вихідні дані.
Єдиною дівчинці, звичайно потрібна окрема кімната. Але 1 кімната 14м -спальний батьків, другий 12м – кабінет старшого сина (вже показувала), третє 16м – дитяча на двох братів із зонуванням (планую розповісти і про неї). Залишається 24м – зал 4 на 6. Ось це чудовий простір ми і вирішили розділити на загальну кімнату і спальню дочки.
З гіпсокартону чоловік зробив стіни і відділив кімнатку 2 на 3 метри. Вікно широке і легко поділилося навпіл. Від залу залишилася ламана кімната, де можна всім разом посидіти перед телевізором або за столом плюс комп’ютерний куточок біля вікна. Вітальні це приміщення вже не назвеш, але як загальна кімната, де збирається вся родина цілком годиться.
Ну а тепер до спальні. Донька просила рожеву кімнату, а мені цей колір категорично не подобається, особливо у великій кількості. Тому прийшли до компромісу – купили світлі шпалери з сіро-зеленими смужками і ніжними трояндочками.
Дверний отвір майже посередині довгої стіни. Його місце розташування визначали виходячи з ширини меблів. Двері – червоне дерево, як і в загальній кімнаті. Пол – дубовий
паркет. Вікно займає весь вільний простір від стіни до шафи. Карниз зробили під стелю чисто білий. На вікно я знайшла симпатичний набір. Тюль та штора з однаковою вишивкою. Свій рожевий донька отримала. Підвіконня теж використовується, тут та підставки для паперів і наші «вітражні» пляшечки з ганчірковими лялечками і навіть електро-барабани.
Джерело світла розмістили над дверима, це простіше ніж проводити по стелі, та й світла цілком вистачає. Цей світильник – моя любов. Він в точності потрапляє в тон шпалер і сіро зелені листочки і трояндочки, начебто з однієї колекції. Вимикач зробили низько, над самим столом. На столі біла лампа зі зручним регулюванням. Чоловік замінив вимикач на реле і тепер настільна лампа може використовуватися як нічник.
Меблі вибрали найсвітлішу, кольору дуб кремона. «Дуб» виявився майже рожевим. У набір входила ліжко з об’ємними ящиками, платтяна шафа з відкритим стелажі і письмовий стіл.
Ліжко розмістили навпроти вікна, вона точно увійшла між стін. Ліжко велика (2м. На 90см) і зручна, з ортопедичними гратами і матрацом. Покривало я зробила світло-зелене з неяскравими квіточками. Нагадує весняну галявину і розбавляє рожеві кольори кімнати. З того ж матеріалу і накидка на стілець, в неї вшита м’яка подушка-сидушка.
Біля вікна з одного боку шафа, з іншого стіл. Світло падає як і належить зліва.
Стіл досить широкий – 120см і місця вистачає для всього. Тільки ящиків замало, їх могло бути не два, а чотири. На столі всякі ємності для канцелярського приладдя, невелике дзеркало.
Шафа хоч і не широкий, але дуже місткий. Є й полички і відділення для вішалок.
Донька активно бере участь у украшательстве своєї кімнатки. Всюди наклейки з метеликами і стрази. Тут вже я не втручаюся. На відкритому стелажі численні шкатулки, вироби і іграшки. Там же і комодик з Ікеі. Його ми разом з донькою декорували в техніці декупаж. Це наш перший досвід. Своєї черги чекає фанерна підставка для паперів.
На прохання дочки повісили картину-фотографію. Це весняне небо. Для однаковості я пофарбувала рамку в колір меблів.
Ось загалом і все. Не дивлячись на те, що кімнатка крихітна вона дуже затишна і навіть брати частенько, коли немає господині, відпочивають саме в ній.
Дуже чекаю відгуків (хороших і різних) і рад.
